Професор Галина Шумицька увійшла до складу міжнародної команди у структурі Лабораторії міграційної лінгвістики Варшавського університету
Представниця УжНУ розпочала роботу спільно із фахівцями кількох європейських країн над дослідженням процесів культурно-мовної адаптації та збереження рідного мовлення серед переселенців на базі новоствореного польського дослідницького центру
Рада факультету прикладної лінгвістики Варшавського університету затвердила діяльність Лабораторії міграційної лінгвістики (Migration Linguistics Lab), яка розпочинає свою діяльність у відповідь на потребу поглиблення індивідуальних досліджень, що їх провадять викладачі й докторанти у межах нової лінгвістичної субдисципліни – міграційної лінгвістики. Ініціатива створення такого наукового осередку належить професорам Варшавського університету – Світлані Романюк (керівниця Лабораторії) та Маґдалені Ольпінській-Шкєлко (заступниця).
До складу міжнародної команди, яка провадитиме спільні дослідження мовних змін (як рідної мови, так і мов країн прийому мігрантів), що охоплюють питання культурно-мовної адаптації, розвитку рідних мов, вивчення мов країни перебування, а також державної освітньої та сімейної політики; розширенням міжнародної наукової співпраці з дослідниками з Європи та світу; організацією наукових заходів (конференцій, семінарів, воркшопів); спільною підготовкою заявок на грантове фінансування тощо, увійшли науковці з різних країн: Польщі (Реґіна Пилипівічуте-Ґуґала, Філіп Мєжва, Ейдж Левчук з Варшавського університету), Чехії (д-р Наталія Голубенко з Карлового університету у Празі, д-р Уляна Холодова з Університету Палацького в Оломоуці), Грузії (проф. Зоя Адамія з Грузинського міжнародного університету в Тбілісі) та України (проф. Галина Шумицька з Ужгородського університету та Олександра Антонів з Львівського національного університету імені Івана Франка).
Міграційна лінгвістика розширює соціолінгвістичні дослідження, зосереджуючись на взаємозв’язку між мовою й міграцією людей. Ключове дослідницьке питання полягає в тому, як змінюється мова, коли люди змінюють місце проживання:
- мовні зміни у мігрантів (змішування мов, запозичення, спрощення граматики),
- двомовність і багатомовність (використання двох і більше мов у повсякденному житті),
- збереження або втрата рідної мови (у тому числі передача мови наступним поколінням),
- вивчення мови країни перебування (процеси та труднощі),
- взаємозв’язок мови та ідентичності (вплив мови на відчуття належності).
Проблематика діяльності Лабораторії багато в чому перегукується з тою, над якою працює НДЦ соціології мови у структурі факультету суспільних наук Ужгородського університету, тож горизонти міжнародної співпраці розширюються, а її потенціал зміцнюється.
Нагадаємо, що вже 10–12 червня на базі УжНУ відбудеться Міжнародна наукова конференція «Динаміка мовної свідомості громадян України в умовах війни та міграції», до участі в якій зголосилися дослідники з України, Німеччини, Польщі, Франції, Італії, Угорщини та Фінляндії.
Джерело: Медіацентр УжНУ
Інші публікації
