В УжНУ завершилася триденна міжнародна конференція про зміни в мовній свідомості українців під час війни

В Ужгородському університеті три дні — з 10 до 12 червня — тривала масштабна Міжнародна наукова конференція «Динаміка мовної свідомості громадян України в умовах війни та міграції». Останнього дня учасники зібралися, аби презентувати результати різних наукових і культурних проєктів, які мають безпосередній вплив на зміну мовної свідомості окремих громадян та суспільства загалом, та підбити підсумки наукового спілкування.

Відкрив пленарне засідання завідувач кафедри української мови та літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету професор Андрій Колесников. Свою доповідь присвятив мовній свідомості етнічних меншин південного причорноморського ареалу Одещини — болгар, румунів, молдован, гагаузів та інших. За словами дослідника, спільним для більшості громад є суттєве послаблення російськомовного компонента. Паралельно фіксується помірне зростання ролі як української мови, так і мов меншин — зокрема болгарської та румунської.

У молдован відбувається фінальна стадія трансформації мовної свідомості, що полягає у заміні їхньої молдавськомовної ідентичності на румунськомовну. У гагаузів трансформація мовної ідентичності перебуває поки на початковій стадії. У багатьох етнічних росіян мовна свідомість трансформувалася під впливом послаблення російськомовної ідентичності», — зазначив Андрій Колесников.

Ад’юнктка кафедри дослідження інтеграційних процесів Інституту політичних наук та міжнародних відносин Ягеллонського університету в Кракові Олеся Кривенко доповідала про лінгвістичні форми підтримки українців під час воєнного конфлікту. Її виступ торкався змін у вживанні прийменників «на» та «в/до» стосовно України у мовленні польських громадян. До повномасштабного вторгнення поляки традиційно вживали форму «на Україні», що вважається стилістично й політично некоректним в нашій країні. Після лютого 2022 року польськомовний простір дедалі частіше переходить до конструкцій «в Україні» та «до України» — підкреслюючи тим самим суб’єктність і незалежність країни.

Професорка Галина Шумицька виголосила доповідь про аксіологічне переосмислення значення мови в умовах вимушеної міграції.

Триває процес формування нової мовної суб’єктності та «націєтворення через мову» на індивідуальному рівні. Внутрішні переселенці починають докладати свідомих, вольових зусиль для переходу на українську, навіть коли це психологічно чи технічно складно, беруть відповідальність за свою мовну поведінку. Найглибше цей етап націєтворення на індивідуальному рівні сформулювала 16-річна переселенка з Маріуполя — перехід від «жити в Україні» до «жити Україною».

Друга частина дня була присвячена презентаціям. Професорка Світлана Соколова представила нові колективні монографії, підготовлені Інститутом української мови НАН України за останні три роки: «Територіальні та соціокультурні умови функціонування української мови в Україні», «Український етномовний континуум в умовах війни Росії проти України» та «Динаміка мовної ситуації в Україні воєнного часу».

Професорка Лариса Довга презентувала освітню онлайн-платформу «Укультура» — простір знань про українську культуру. Місія проєкту — експертно, цікаво, доступно презентувати світові багатоманітну українську культуру.

Своєю чергою, професорка Інституту україністики Варшавського університету Світлана Романюк представила фотоальбом «Дитячі обличчя еміграції — історії між двома світами», створений спільно з Малгосею Кулічковською. Головні герої збірки — українські діти, які навчаються в Польщі.

Конференцію завершив показ документального фільму «Nem kellett már Lenin» (2019), який презентувала одна з його авторок Агнеш Ерош. У стрічці на прикладі селища Кобилецька Поляна, що на Рахівщині, показано життя угорської нацменшини на Закарпатті після розпаду Радянського Союзу. Кінематографічна робота викликала жваве обговорення після перегляду.

За підсумками конференції заплановано видання колективної монографії.

Анастасія Лабик
Джерело: Медіацентр УжНУ

• Соціолінгвістика
• Мовна ідентичність
• Конференція